Аудіоформатом називається метод, що застосовується для зберігання аудіоданих, імпортованих з Інтернету або компакт-диска, у вигляді аудіофайлів.

Найбільш поширені формати: MP3 та WMA тощо.

MP3: MP3 (MPEG-1 Audio Layer3) - поширена технологія стиснення звуку, розроблена робочою групою MPEG Міжнародної організації зі стандартизації (ISO (International Organization for Standardization)).

Технологія MP3 забезпечує стиснення аудіофайлів, зменшуючи їх об’єм приблизно в 10 разів у порівнянні з розміром стандартних аудіофайлів CD.

WMA: WMA (Windows Media Audio) - поширена технологія стиснення звуку, розроблена компанією Microsoft Corporation. Формат WMA забезпечує таку ж якість звуку, що й формат MP3, та менший розмір файлів.

AAC: AAC (Advanced Audio Coding) - поширена технологія стиснення звуку, розроблена робочою групою MPEG Міжнародної організації зі стандартизації (ISO (International Organization for Standardization)). Формат AAC забезпечує таку ж якість звуку, що й формат MP3, та менший розмір файлів.

Linear PCM: Лінійна імпульсно-кодова модуляція Linear PCM – це формат записування звуку без стиснення внаслідок цифрової обробки. Запис у цьому форматі забезпечує звучання тієї якості, яка є характерною для матеріалів, записаних на компакт-дисках CD.

Деякі файли з музичним вмістом або відеоматеріалами тощо, придбані з сайтів, що пропонують послуги з завантаження аудіоматеріалів тощо, можуть використовувати технології контролю доступу, такі як кодування вмісту, аби обмежити можливості використання та копіювання матеріалів у відповідності до законів про авторські права.

Швидкість передавання даних - це кількість даних, яка забезпечує зберігання кожної секунди аудіоматеріалу; швидкість передавання даних вимірюється в кбіт/с (кілобітах на секунду), наприклад 64 кбіт/с. Зазвичай, більше значення швидкості передавання даних забезпечує кращу якість звуку, проте вимагає більшого об’єму пам’яті для збереження аудіоматеріалу за такої ж тривалості.

Зазвичай більше значення швидкості передавання даних забезпечує кращу якість звуку, проте вимагає більшого об’єму пам’яті для збереження аудіоматеріалу за такої ж тривалості; таким чином кількість композицій, які можна зберегти в пам’яті програвача, зменшується.

За нижчих значень швидкості передавання даних користувач може зберегти в пам’яті програвача більше композицій, але з гіршою якістю.